Це антологія пам’яті. Тут зібрані тексти звичайних українок та українців, постраждалих від вторгнення росіян на нашу землю, до наших міст та поселень. Але що важливо: це не «стіна плачу» про те, як усе погано, а — рефлексія, осмислення пережитого досвіду, виражена у художній прозі, поезії, щоденниках та спогадах, які читачі нашого журналу надсилали нам у соцмережі. Справжні голоси та думки: як тих, що залишились в Україні, так і змушених виїхати.

Це збірка спільного досвіду, що охоплює період війни від кінця зими до середини весни 2022 року, і тексти ми розставили саме за хронологією подій у них, від перших годин повної сліпоти й глухоти через дим та вибухи й до підняття, зміцнення духу надії з розквітом — так, знаю, що будь-яка поетика тут звучить хибно, але — саме вкраденої весни. Вкраденої, але нашої. Яку попри все ми собі повертаємо.

Прев'ю: PDF

З платіжних карток зписується сума у гривні. Конвертація відбувається за курсом LiqPay (Приватбанку) до операції. Ми працюємо над вдосконаленням щодо мультивалютності.